Братишки и сестрички! Сегодня хочу с вами рассказать историю про один из самых гоповых дней в моей жизни, когда я купила закладки наркотов и смотрела индийское кино, что в мясо забивало до предела!
Была у меня как-то такая ситуха, что срочно нужно было штырнуть, ощутить хипповое эйфорическое состояние, и как раз в этот момент мне звонит мой доверенный дилер. Я была рада, словно морфий попал в вены.
Он сказал: "Братва, у меня наличие есть, давай встречаться на такой-то дороге". Я согласилась и пошла по указанному адресу. Там он уже ждал меня, подкинул какую-то новую закладку - масло, гашишное масло, чтобы я затягивалась долго и кайфово.
Я достала свою иглу и, крепко прижав руки к рукаву, сделала себе иньекцию. Вот это штырит! Я почувствовала, как начался тот самый хипповый эффект, словно кокос замесили с морфием.
А потом решила я зарубить фильм. Выбрала индийское кино, потому что они там всегда в мясо снимают, и эта история о любви и предательстве подойдет на пике штырения. Включила, и мой мозг начал танцевать на восточные мотивы.
Персонажи в фильме шарили так, что даже жизнь казалась просто блефом. У них были свои закладки, только не наркотические, а секреты и интриги. Я вцепилась в кресло и наслаждалась спиралью их судьбы.
| Фильм | Спойлеры |
|---|---|
| Название фильма | Первый герой всю жизнь думал, что он обычный офисный планктон, а оказалось, что он сын кокаинового короля. Вторая героиня всегда спасала животных, и ее шокировало, когда она поняла, что ее любимые котики - это на самом деле шпионы в подполье. |
Когда фильм подошел к концу, моя голова уже напоминала аттракцион с виражами. Я старалась уловить каждую деталь, но все сливалось в одну многогранную картину, как будто меня закидали пачками закладок.
Но вдруг, на самом важном моменте фильма, я услышала стук в дверь. Я ничего не поняла, шарила, что происходит. И тут в комнату заглядывает мой сосед - Борис. Я его от души проклинала, ведь он всегда мешал погрузиться в свой наркотический мир.
Борис начал херачить: "Ты опять в этом состоянии, а у меня реальная проблема, приезжает моя мама и я не успел убрать жопу со стола! Мне все похуй на твои закладки и кино, я сам весь в масле от этой ситуации!"
Я почувствовала, что в моей голове произошел сбой, словно кто-то там ломал дороги и повредил провода. Я попыталась его успокоить, но он все равно был в мясе и даже мои попытки улучшить ситуацию не помогали.
Когда Борис ушел, я снова вернулась к кину, но уже не могла сосредоточиться. Хотелось спокойствия и мира, но кокос в голове продолжал давить.
В итоге, я поняла, что наркотики и кино - это всего лишь попытка уйти от реальности, где все тяжело и не всегда получается весело. Хотя я и получила свою дозу штырилки, но потеряла прекрасный момент в фильме, который уже не вернуть.
И вот я сижу, с этой мыслью в голове и понимаю, что нужно найти баланс между реальным миром и фантазиями, чтобы не потерять то, что действительно важно.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
